До гострих кишкових захворювань відносять такі захворювання як дизентерія, сальмонельози, черевний тиф, гастроентероколіти, харчові токсикоінфекції та інші. Вони мають ряд загальних ознак:

• розлад шлунково – кишкового тракту;
• загальне нездужання;
• часто підвищення температури.

Збудником цих захворювань є мікроби, котрі знаходяться в кишечнику хворої людини чи бактеріоносія.

         Сальмонельозом можна також заразитись від тварин чи водоплавної птиці в кишках котрих знаходяться мікроби – збудники захворювань. З кишечника людини чи тварини мікроби виділяються з екскрементами, а в деяких випадках і із сечею.

         Мікроби дизентерії та інших кишкових захворювань добре зберігаються у зовнішньому середовищі, особливо в теплий період року.

         Розповсюдженню захворювання сприяють також мухи.

РОЗПОВСЮДЖЕННЮ КИШКОВИХ ЗАХВОРЮВАНЬ МОЖНА ЗАПОБІГТИ, ЯКЩО ДОТРИМУВАТИСЬ ПРАВИЛ САНІТАРІЇ І ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ:

• Старанно мийте руки з милом перед приготуванням їжі, перед їдою і годуванням дитини, після користування туалетом і після догляду за тваринами.
• Не вживайте немитих овочів та фруктів.
• Знищуйте мух і захищайте від них харчові продукти.
• Вживайте тільки кип'ячене молоко.
• Не вживайте воду із струмків, рік та інших невпорядкованих джерел водопостачання.
• Не купайтесь в річках та водоймах, котрі забруднюються стічними водами.

При появі перших ознак захворювання – поносі, блювоті – негайно звертайтесь за медичною допомогою.

         Не займайтесь самолікуванням і не лікуйтесь самі!

СУВОРО ДОТРИМУЙТЕСЬ ПРАВИЛ ЗАГАЛЬНОЇ ТА ОСОБИСТОЇ ГІГІЄНИ

цим ви захистите себе і оточуючих від гострих кишкових інфекційних захворювань.

**********************************************************************************

Ротавіруси є найбільш поширеною причиною важких діарейних захворювань у дітей молодшого віку в усьому світі.

За останні 10 місяців цього року в Україні було зареєстровано 8 869 випадків ротавірусного ентериту. Для порівняння, за такий самий період минулого року було зареєстровано 12 533 випадки.

Ротавірусна інфекція (ротавірусний ентерит) — хвороба вірусного походження, що є найчастішою причиною тяжкої діареї, нерідко смертельної, особливо у немовлят і маленьких дітей.

Майже кожна дитина у світі до досягнення 5-річного віку заражається ротавірусом принаймні один раз. Однак з кожним наступним зараженням імунітет посилюється.

Шляхи передавання

Джерелом ротавірусу є людина. Інфікування відбувається найчастіше фекально-оральним шляхом як безпосередньо, так і під час контакту з поверхнями і предметами, що могли бути забруднені: іграшками, підлогою, меблями, одягом тощо, а також під час їжі.

Найбільше частинок вірусу міститься у фекаліях інфікованих осіб у період з двох днів до початку діареї та до десяти днів після зникнення симптомів захворювання.

Також вірус передається аерогенним шляхом, унаслідок тісного контакту з інфікованою людиною.

Симптоми

Після зараження вірусом інкубаційний період триває близько двох днів. Симптоми часто починаються із блювання. Потім настає часта діарея, що триває протягом чотирьох-восьми днів. Також характерна субфебрильна температура.

Відсоток симптоматичного поширення інфекції є найбільшим у дітей віком до двох років і поступово зменшується до 45-річного віку.

Найважчі симптоми зазвичай виникають у дітей від шести місяців до двох років, літніх людей і осіб із послабленим імунітетом.

Лікування

Лікування гострої ротавірусної інфекції є неспецифічним і передбачає насамперед боротьбу із зневодненням. За умови належного лікування та фахового нагляду прогноз для життя позитивний.

Профілактика

Основними методами профілактики ротавірусної інфекції є вакцинація та дотримання правил особистої гігієни. Вакцина захищає від ротавірусних гастроентеритів і розвитку тяжких форм захворювання.

Для забезпечення раннього захисту від інфекції достатньо дві дози. Перша доза може бути призначена дитині на 6 тижні життя. Інтервал між застосуванням першої і другої доз має бути не менше 4-х тижнів. Курс вакцинації слід завершити до досягнення дитиною віку 24 тижні.

Вакцину для профілактики ротавірусної інфекції випускають у формі суспензії для перорального застосування. Особливих застережень для щеплення від ротавірусної інфекції немає. Вакцину проти цієї інфекції можна поєднувати із іншими вакцинами, що включені до Календаря щеплень.

В Україні щеплення проти ротавірусної інфекції відносять до рекомендованих. Тобто вакцинуватися можна власним коштом.

 ПАМ′ЯТКА ДЛЯ БАТЬКІВ

щодо профілактики гострих респіраторних захворювань.

Розпорядок дня.

Дотримання правильного розпорядку дня допоможе підвищити стійкість організму вашої дитини до застуди та грипу. Обов’язковими є проведення ранкової гімнастики, гігієнічних процедур, занять з фізкультури тощо.

Важливим є дотримання санітарно-гігієнічних вимог (чистота, свіже повітря, правильно підібраний одяг дітей удома, на вулиці, заняттях відповідно до погодних умов).

Збалансоване харчування.

Важливим чинником в оздоровленні дітей є оптимально збалансоване харчування. Повноцінний раціон має містити достатню кількість усіх необхідних для організму поживних речовин у правильних пропорціях. Так, надмірне вживання білкових продуктів може стати причиною ексудативного діатезу, а нестача білка спричиняє погіршення стану імунітету (уповільнюється утворення захисних білків – глобулінів). Зловживання їжею з надмірною кількістю вуглеводів і жирів порушує обмін речовин, сприяє появі зайвої ваги, ослаблює імунітет.

Процедури загартування.

Загартування як один з основних засобів профілактики ГРЗ забезпечує стійкість організму до несприятливого впливу фізичних чинників навколишнього середовища – коливань температури, зміни атмосферного тиску тощо. Дозоване використання процедур загартування допомагає активізувати захисні механізми організму. Найпоширенішими пиродними засобами загартування є свіже повітря й вода.

Загартування повітрям.

Загартування повітрям (найчастіше холодним) є дуже розповсюдженим у профілактиці  ГРЗ завдяки стимуляції реакцій імунітету і процесів терморегуляції. У людей, стійких до низьких температур, теплоутворення в організмі проходить інтенсивніше. Поліпшене кровопостачання шкіри зменшує ймовірність виникнення обморожень.

Дієвими засобами загартування повітрям є перебування дітей на свіжому повітрі (не менше 3,5 годин) та повітряні ванни. Прохолодне повітря подразнює нервові закінчення шкіри і слизових оболонок верхніх дихальних шляхів, стимулюючи підвищення порогу їх чутливості та тренування механізмів терморегуляції. У холодну пору року прогулянки можна поєднувати з рухливими іграми та гімнастичними вправами на свіжому повітрі.

Загартування повітряними ваннами необхідно проводити у приміщенні, завчасно понизивши температуру повітря у ньому до 18-20 градусів С. Перша повітряна ванна має тривати від 3 до 5 хвилин. Час кожної наступної процедури необхідно збільшувати на 3-5 хвилин. Повітряні ванни можна поєднувати  з гігієнічною гімнастикою після сну, дихальними вправами, рухливими іграми, ходінням босоніж по підлозі або килимку, змоченому розчином морської солі, протягом 10 хвилин.

Організовуючи процедури загартування, необхідно враховувати стан здоров′я дітей, створювати позитивну психологічну атмосферу. Наприклад, проводити процедури у формі гри чи з використанням ігрових елементів.

Загартування водою.

Потужним природним засобом загартування є вода. Загартування водою треба починати з розтирання тіла мокрою губкою, фланелевою рукавичкою або рушником. Початкова температура води для розтирання має бути 35-36 градусів С. З кожною наступною процедурою температуру води поступово знижують на 1 градус С, поки вона не досягне 28-30 градусів С. Після проведення загартування необхідно насухо витерти шкіру дитини до легкого почервоніння. Процедура має тривати 1-2 хвилини.

Коли дитина звикне до розтирань водою, почуватиметься комфортно, можна проводити обливання. Процедуру проводять щоденно чи через день упродовж 2-3 хвилин. Температуру води поступово понижують з 34-37 градусів С до 22-23 градусів С. Обливання поліпшує функціональний стан органів, тканин, стимулює апарат фізичної терморегуляції, підвищує резистентність організму.

У профілактиці ГРЗ ефективним є загартування стоп, адже між охолодженням стоп та рефлекторною судинною реакцією слизової оболонки верхніх дихальних шляхів існує залежність. Завдяки рефлекторному звуженню судин відбувається подразнення біологічно активних точок стоп, поліпшення обмінних процесів, укріплення імунної системи організму. Температуру води необхідно поступово знижувати від 35-36 градусів с до 18-20 градусів С. Процедура має тривати 20-30 секунд. Після загартування ноги дитини необхідно ретельно розтерти до легкого почервоніння.

Підвищити резистентність організму допоможе метод контрастного обливання. На початку процедури температура води має бути 36 градусів С, поступово її знижують до 18-28 градусів с, наприкінці процедури знову використовують теплу воду (36 градусів С).

Вживання фіто чаїв.

Ефективним методом профілактики захворювань органів дихання є вживання рослинних чаїв. Таку профілактику доцільно проводити раз на день протягом місяця, особливо в осінньо-зимовий період, коли збільшується загроза застудних захворювань.

Вживати напої з лікарських рослин (фіточаї) рекомендовано за 20 хвилин до приймання їжі. Фіто чаї підвищують захисні функції організму, поліпшують роботу шлунково-кишкового тракту, зменшують запалення.  У період епідемії ГРЗ рекомендовано використовувати відвари трав відхаркувальної та протизапальної дії.

Разом із трав′яними відварами можна вживати кисневі коктейлі, до складу яких можуть входити витяжки шипшини, малини, чорної смородини тощо.

Дієвим засобом профілактики ГРЗ є також полоскання горла після сну настоями лікарських трав (ромашки, шавлії, календули, евкаліпту), часнику (очищує кров, убиває мікроби), розчином солі та йоду.

Дихальна гімнастика.  Підвищити імунітет дитячого організму також допоможе дихальна гімнастика. За допомогою спеціальних вправ діти навчаються правильно дихати через ніс, розвиваючи верхнє, середнє та нижнє дихання. Проводять дихальну гімнастику у другій половині дня.

 Правила здорового харчування                

1.Звертайте увагу не тільки на знижений апетит дитини, а й на під­вищений.

2.Намагайтесь знайти причину такого апетиту, пов’язати її з особ­ливостями взаємодії батьків та дітей.

3.Не забувайте та враховуйте смакові переваги дитини.

4.Під час вибору місця для харчування дитини важливо створити сприятливу обстановку, забезпечити помірний контроль за при­йомом їжі, врахувати потреби дитини, надати їй можливість про­явити самостійність, свободу.

5.Будьте послідовні; батьки повинні висувати однакові вимоги до процесу харчування дитини, але їх має бути обмежена кіль­кість.

6.Не використовуйте їжу як винагороду (або покарання). Батьки купують  дитині солодощі (чи інші привабливі продукти), щоб примусити дитину поводитися так, як цього хочуть вони, а ди­тина дуже швидко починає розуміти, що криками, істериками, плачем вона майже завжди може

 розраховувати на отримання солодощів.

7.Будьте в міру вимогливі, лагідні, спокійні, пояснюйте дитині зна­чення здорового харчування, будьте-для неї прикладом, уникай­те емоційної дистанції з дитиною, живіть її життям, інтересами, не допускайте неприйняття та байдужості.